Башко Ярослав Олексійович
Деякі події в Андріївці під час ІІ Світової війни
Інформація на основі інтерв’ю
Автор – Світлана Кухар Василівна
Респондент – Башко Ярослав Олексійович ( *1938 р.)
У 30-х рр ХХ ст. у селі Андріївка
молодь намагалася організовувати культурні заходи, було організовано "Просвіту” , де проходили різноманітні концерти, фестивалі та
інше. Проте представники ворожої радянської влади намагалися знайти цю активну
молодь, знищити молодий активний потенціал, що їм і вдавалося.
З Андріївки планувалося забрати 3-х
людей, проте взяли лише 2-х : Крита Олексія і Стеця Івана. Далі ці люди були замордовані
у Золочеві. Згодом у село Андріївку оголосили родичам прийти, впізнавати і
забирати трупи. Закатовані були покидані у яму, і спалені ще з допомогою
бензину. (про одного із вбитих Івана Стеця : "… був покатований як : язик був
відрізаний, вухо було обрізане, там порізане то всьо…” [респондент-
Башко Я.О.]).Крит
Олексій був не опізнаний зовсім, тіла не знайшли. На знак їхньої загибелі були
насипані могили ( зараз - вул.Центральна), на яких проводилося посвячення, де
лунали патріотичні промови.
Молодь, побачивши ці репресії, вбивства,
почала організовувати УПА. До неї вступили такі люди : Башко Мар’ян (*1924р.),
Каліновський Микола, Постолюк Іван, Кулина Василь та інші. Вступаючи до УПА
молоді люди проходили випробування. Проте часто, мусивши виконувати важкі
завдання, деякі з членів відмовлялися від участі.
Представники радянської влади
переслідували Башко Мар’яна.
Наказували вийти з УПА, здатися. Проте він був проти , не здавався, не зважав
на шантаж, що його родину репресують. Навіть батько просив сина здатися, а він
казав : "… я
загину, своє життя віддам, вас "вб’ю”,а тим катам я
не здамся”[респондент
– Башко Я.О.] . Таки
не здався, батька й матір у 1946р.(16 березня) вивезли в Сибір ( Башко Олексій
та Олександра), проте вони через багато років повернулися живими на
батьківщину. Так сталося не з однією андріївською сім'єю, та далеко не
всі повернулися, і далеко не всі доїхали живими.
|