На Україну повіяв вітер змін. Ми отримали шанс на переродження і буде великім гріхом змарнувати цей шанс, бо за нього було заплачено найдорожчим, що може бути - людськими життями.

Щоб жертви тих людей, які загинули на майдані були не марними, ми маємо змінитись, і почати треба з себе.

По перше. Ніколи і нізаяких обставин не даваймо хабарів, якщо від вас вимагають хабар, то всіма доступними методами намагайтесь вивести хабарника на чисту воду. 

По друге. Пам'ятаючи, що під лежачий камінь вода не тече намагаймося своєю працею змінити усе довкола. Зараз багато, хто скаже, що в Україні немає роботи і.т.п.  Пам'ятаєте прислів'я «хто хоче шукає спосіб, а хто не хоче причину». Замість того, щоб нити озирніться довкола, у кожного з нас є друзі, приятелі. чи просто знайомі, які стали успішними у цій країні (чесно, нічого не крадучи) замість того, щоб їм тихо заздрити треба у них вчитись – вчитись наполегливості з якою вони йшли до своєї мети.

Також ми маємо очиститись внутрішньо, українці уже довели, що вислів «моя хата з краю» є неактуальним, тепер маємо довести, що прислів'я «то ні чого, що в мене корова здохла, шкода, що у сусіда жива» теж не про нас.

Отже давайте спробуємо відкинути усе недобре, що у нас було і скористатись тим шансом дарований нам Богом і нашими Героями.

Слава Україні!