Благодійний фонд «Авангард» – фонд підтримки і розвитку громади села Андріївка.
Це неприбуткова організація, яка тісно співпрацює з місцевою сільською радою
і діяльність якої спрямована на реалізацію проектів у сфері охорони здоров'я андріївчан,
шкільної освіти і дошкільного виховання, культурно-оздоровчого та духовного розвитку андріївської громади.
Голова правління фондом – Іванців Надія Семенівна, вихователь ДНЗ «Барвінок».
Фонд проводить свою діяльність відповідно до Програми, що складена згідно зі Статутом і функціонує виключно
з благодійних внесків на рахунок фонду.
Контактні дані: bf_avangard@meta.ua
Для тих, хто народився в Росії - це їх Батьківщина. Але в Сибіру ще багато українців, для котрих Україна - їх Батьківщина. А якщо предки далекі і близькі з України, то це вже коріння. Що виросло з цього коріння - самі бачите.
В багатьох родинах не забувають своє коріння і свою Батьківщину. Дбайливо зберігають старі фотографії, сімейні реліквії, ікони, «Кобзар» Тараса Шевченка. Зберігаються музичні записи української музики, чудесних українських пісень. Збереглася українська мова, національні традиції, національний одяг і атрибутика.
В багатьох сім'ях в Новосибірську чоловік і жінка різних національностей. І тоді в таких родинах саме від батьків дітям і онукам повинні передаватися основи національної культури.
Опубліковано в газеті «Воля народу»
№ 109 від 19 жовтня 2004 р. м. Буськ.
Цього року сповнюеться 40 рокiв , як була побудована i почала «працювати» нова школа в Андрiiвцi . Термiн «нова школа» напевнее знають i пам”ятають тiльки старшi жителi села i выпускники 60-х i 70-х рокiв . Бо була до цього стара школа. I скоро в школi вiдмiчатимуть цей ювiлей (24 жовтня) . Не маючи можливостi бути присутнiм на цьому св”ятi в школi (про що дуже шкодую) , менi хочеться на сторiнках газетивисловити спогади про мою рiдну школу i моїх вчителiв.
Автор статті Павук Володимир Федорович
Спогады про школу в мене веселкові. Навчання давалось менi досить легко i бiльшiсть предметiв я з задоволенням вчив , для мене кожний урок - то було якесь нове вiдкриття в моему свiтопiзнаннi . Я як зараз пам’ятаю багато епiзодiв свого шкiльного життя , як ми прийшли перший раз в перший класс , яким було наше перше знакомство з Нашою (з великоi букви) Софiею Василiвною Шмiгельською . Для мене вона була другою мамою !
В старiй школi мiсьця не хватало i перших три роки ми вчились в простiй хатi в Рудцi , там вчились ще два класи, старший i молодший вiд нас . Запам’яталось , що до тої хати не було нормальноi дороги , i весною i восени там було непрохiдне болото i ми ходили завжди городами i стежками . I ще запам’яталось, як ми там з нетерпiнням чекали великоi перерви, бо на великiй перервi зi школи приносили в великих кастрюлях горячий чай i з куском хлiба нам його розливали. I смак того чаю i куска хлiба я вiдчуваю i зараз !
З четвертого по шостий клас ми вчились в старiй школi i водночас помагали ( якщо можна так сказати ) будувати нову школу . I пам’ятаю, скiльки було радостi , коли в 1964 роцi ми почали вчитись в новiй свiтлiй школi. I ще тодi ми знали , що в першу чергу це заслуга тодiшнього директора школи Лущак Надiї Василiвної. I всi ciльчани їй щиро дякували за це.
Святкування 40 річного ювілею школи
Богатство школи – це її вчителi ! В моiм життi було багато вчителiв . Достатньо сказати , що пiсля школи я закiнчив в Києвi технiкум , пiзнiше в Москвi один iнститут i в Новосибрську другий. Но найдорощими для мене являються мої шкiльнi вчителi , бо iменно вони дали менi путiвку в життя . I я низько iм всiм кланяюсь: це моя перша вчителька Софiя Василiвна Шмiгельська , з якою всi цi роки я пiдтримую тiсний звязок . Мiля Михайлiвна Тарнавчик - наш классный керiвник , вчитель фiзики i математики. Мудра i шановна всiма людина . Скiльки зусиль i терпiння вона приложила в нашому класi , щобы виховати нас всiх достойними людьми! Вона завжди була для мене прикладом. Я знаю яке активнее життя вона веде зараз – тепер її можна назвати шкiльним керiвником вчителiв-пенсiонерiв .
Старійшини нашої школи
Катерина Федорiвна Коропецька (росiйська мова i лiтература , Завуч) – великоi душi i сили волi Людина ! Вона була для мене в школi, на протягом всього життя i остається зараз моею головною вихователькою!
Пам’ятаю як , навчаючись в Киевi i потiм працюючи в Сибiру, я вiв з нею переписку , i в своiх листах вона не раз менi пiдказувала , радила i вказувала на мої помилки i т.д. . I зараз спiлкуючись з нею , я не перестаю дивуватись (знаючи її тяжку хворобу ) скiльки добра i мужностi в її душi !
Iрина Степанiвна Миронович – моя французька мрiя ! …Якось стою я на вершинi Ейфелевоi башнi в Парижi , красота , як кажуть, весь Париж у моiх нiг! Но саме в цю мить я згадав нашу школу , я згадав нашу Iрину Степанiвну , бо саме на її уроках французької мови ще в 5-му класi в мене зародилась мрiя побачити Париж.
Андріївка - до 1630 року Мармузовичі, у 1630-1946 рр. – Ферлеївка, з 1946 р. – Андріївка.
Перші письмові спогади про Мармузовичі датуються 1470 р. Протягом всього 15-16 століття на землі Галичини неодноразово нападали кримські татари. Орда захоплювала здобич, грабила, все руйнувала і знову поверталась в Крим. Так в 1578 р. село цілком зруйнували кримські татари. Після його відбудови в 1630 воно стало містечком Ферлеївка. З тих часів про містечко нагадує лише назви деяких із вулиць, які зберегли свою назву – Передмісця, Шляхетна. Офіційна назва села в польських документах Фірлєїв, і походила від імені власника села німецького графа Фірлея Хто були ще раніше власниками села невідомо.
З дня свого заснування і до 1772 року Ферлеївка находилась під польським пануванням і відносилась до Бузького або Золочівського повіту.
В 1648-49 рр. козацькі війська Богдана Хмельницького ( разом з татарськими загонами) вели визвольну війну з поляками на західноукраїнських землях за державність України. Все це супроводжувалось пограбуваннями і розгромами міст і сіл. В жовтні 1648 року козацькі і татарські війська розгромили Красне. В серпні 1649 року Б. Хмельницький з татарами мав бій з військом польського короля Яна Казимира під Зборовом. В той же час окремі татарські загони розсіялися по Золочівщині і грабили села. Так 13 серпня 1649 р. татари спалили Ферлеївку і вирізали народ.
Село поступово відроджувалось. До села належав присілок Мармузовичі (Мармо зівка). В Ферлиївці і в Мармозівці знову були побудовані церкви.
У другій половині 18 століття Польща переживала занепад і втратила свою державність. Територію польської держави поділили Прусія, Росія і Австрія. До Австрії відійшла вся Галичина. Так з 1772 року Ферлеївка опинилась в королівстві Галичина Австрійської імперії, в складі Золочівського округу. В цьому стані село находилось до 1867 року.
За часів Австрійської імперії проводились різні реформи, зростала економіка, дещо полегшала доля селян. В 1783 році в селі було скасовано кріпацтво, його замінили панщиною.
З 1790 року в церквах ввели метричні книги для обов’язкової реєстрації всіх народжень (христин), шлюбів і похорон. І зараз ці метричні книги з 1790 року з церкви Ферлеївки і церкви Марможовичі находяться в Державному історичному архіві у Львові. В них можна знайти чимало цікавої інформації про своїх предків. (автор цих стрічок мав можливість працювати з цими документами).
На початку 1800 років в селі була відкрита однокласна школа.
Розвиток капіталізму в Західній Європі, виступи селян змусили Австрійську імперію провести земельну реформу. В 1848 році в селі була ліквідована панщина, і земля перейшла у власність хліборобів (з поступовим викупом). Найбагатшими людьми того часу в селі були поміщики Штебновський, потім Оскар Шнель..
Село Андріївка до 1630 року мало назву Мармузовичі, з 1631 по 1946 – Ферлеївка, а з 1946 село носить назву Андріївка.
За переказами старожителів село з'явилося на місці зруйнованого татарами міста. Про те, що колись на місці села було місто, свідчать такі факти: в селі до цього часу є назви вулиць Передмістя, Шляхетна; під час розкопок з землі витягають величезні камені, уламки з добротних будинків, речі, якими користувалися городяни.
В центрі села є западина, яка говорить про те, що колись там був костьол, а їх в селах не будували, було дві церкви (одна із них дуже стара). Стару церкву поставила поміщиця, вдова графа, якому належало село і який перший, після навали татар побудувався на цьому місці. Звідси і назва села Ферлеївка, від прізвища знатного графа, німця по національності, Ферлея.
В 1846 році була ліквідована панщина. Сільський уряд став ділити землю. Неподільна земля залишилась панові. Найбагатшими людьми села були поміщики, власники фільварків, Стебновський, а після нього Оскар Шнель.
Особливо тяжкою була доля наймитів. Багато людей покинули свої домівки, рідних і виїхали шукати кращої долі за океан.
До 1939 року в селі була гуральня, млин, цегельня, які належали пану Шнелю.
Сучасна Андріївка – одне з найбільших сіл району за площею, по чисельності населення (станом на 01.01.1997 в селі проживало 1448 осіб) і по кількості новобудов
Після хорошого виступу на Про Турі в Німеччині вперше в кар'єрі в сотню найкращих тенісистів потрапив Олександр Дідух (90-ий). Він піднявся одразу ж на тридцять одну сходинку рейтингу з 121-го місця, обігнавши Ярослава Жмуденка (№ 115), якому активні виступи на Про Турах, на жаль, поки що користі в очковому еквіваленті в світовому рейтингу не приносять. Коу Лей (№ 120) піднявся на 14 позицій.
Такий прогрес першої трійки українців повинен дати хороший поступ нашої збірної в світовому командному рейтингу, який буде дуже важливим при розсіюванні збірних на командному чемпіонаті світу, що пройде в Ротердамі (Нідерланди) з 8-го по 15-е травня 2011 року. До цього часу збірна України в світовому командному рейтингу займала 24-ту позицію.
Інші українці змінювали позиції в світовому рейтингу тільки за рахунок змін у рейтингу інших гравців. Всього в чоловічому світовому рейтингу настільного тенісу за березень 2011 року 1723 спорсмени з них - 18 українців.
Українські спортсмени в світовому рейтингу Міжнародної федерації настільного тенісу (ITTF) на 2 березня 2011 року (чоловіки): 90 (121) 1923 DIDUKH Oleksandr
Благодійний фонд «Авангард» – фонд підтримки і розвитку громади села Андріївка.
Це неприбуткова організація, яка тісно співпрацює з місцевою сільською радою
і діяльність якої спрямована на реалізацію проектів у сфері охорони здоров'я андріївчан,
шкільної освіти і дошкільного виховання, культурно-оздоровчого та духовного розвитку андріївської громади.
Голова правління фондом – Іванців Надія Семенівна, вихователь ДНЗ «Барвінок».
Фонд проводить свою діяльність відповідно до Програми, що складена згідно зі Статутом і функціонує виключно
з благодійних внесків на рахунок фонду.
Контактні дані: bf_avangard@meta.ua
