Історія нашого села

  Село Андріївка до 1630 року мало назву Мармузовичі, з 1631 по 1946 – Ферлеївка, а з 1946 село носить назву Андріївка. За переказами старожителів село з'явилося на місці зруйнованого татарами міста. Про те, що колись на місці села було місто, свідчать такі факти: в селі до цього часу є назви вулиць Передмістя, Шляхетна; під час розкопок з землі витягають величезні камені, уламки з добротних будинків, речі, якими користувалися городяни. В центрі села є западина, яка говорить про те, що колись там був костьол, а їх в селах не будували, було дві церкви (одна із них дуже стара). Стару церкву поставила поміщиця, вдова графа, якому належало село і який перший, після навали татар побудувався на цьому місці. Звідси і назва села Ферлеївка, від прізвища знатного графа, німця по національності, Ферлея. В 1846 році була ліквідована панщина. Сільський уряд став ділити землю. Неподільна земля залишилась панові. Найбагатшими людьми села були поміщики, власники фільварків, Стебновський, а після нього Оскар Шнель. Особливо тяжкою була доля наймитів. Багато людей покинули свої домівки, рідних і виїхали шукати кращої долі за океан. До 1939 року в селі була гуральня, млин, цегельня, які належали пану Шнелю. Сучасна Андріївка – одне з найбільших сіл району за площею, по чисельності населення (станом на 01.01.1997 в селі проживало 1448 осіб) і по кількості новобудов