Благодійний фонд «Авангард» – фонд підтримки і розвитку громади села Андріївка.
Це неприбуткова організація, яка тісно співпрацює з місцевою сільською радою
і діяльність якої спрямована на реалізацію проектів у сфері охорони здоров'я андріївчан,
шкільної освіти і дошкільного виховання, культурно-оздоровчого та духовного розвитку андріївської громади.
Голова правління фондом – Іванців Надія Семенівна, вихователь ДНЗ «Барвінок».
Фонд проводить свою діяльність відповідно до Програми, що складена згідно зі Статутом і функціонує виключно
з благодійних внесків на рахунок фонду.
Контактні дані: bf_avangard@meta.ua
Короткий історичній нарис Частина 1 Володимир Павук Новосибірськ 2011 р.
Андріївка - до 1630 року Мармузовичі, у 1630-1946 рр. – Ферлеївка, з 1946 р. – Андріївка.
Перші письмові спогади про Мармузовичі датуються 1470 р. Протягом всього 15-16 століття на землі Галичини неодноразово нападали кримські татари. Орда захоплювала здобич, грабила, все руйнувала і знову поверталась в Крим. Так в 1578 р. село цілком зруйнували кримські татари. Після його відбудови в 1630 воно стало містечком Ферлеївка. З тих часів про містечко нагадує лише назви деяких із вулиць, які зберегли свою назву – Передмісця, Шляхетна. Офіційна назва села в польських документах Фірлєїв, і походила від імені власника села німецького графа Фірлея Хто були ще раніше власниками села невідомо.
З дня свого заснування і до 1772 року Ферлеївка находилась під польським пануванням і відносилась до Бузького або Золочівського повіту.
В 1648-49 рр. козацькі війська Богдана Хмельницького ( разом з татарськими загонами) вели визвольну війну з поляками на західноукраїнських землях за державність України. Все це супроводжувалось пограбуваннями і розгромами міст і сіл. В жовтні 1648 року козацькі і татарські війська розгромили Красне. В серпні 1649 року Б. Хмельницький з татарами мав бій з військом польського короля Яна Казимира під Зборовом. В той же час окремі татарські загони розсіялися по Золочівщині і грабили села. Так 13 серпня 1649 р. татари спалили Ферлеївку і вирізали народ.
Село поступово відроджувалось. До села належав присілок Мармузовичі (Мармо зівка). В Ферлиївці і в Мармозівці знову були побудовані церкви.
У другій половині 18 століття Польща переживала занепад і втратила свою державність. Територію польської держави поділили Прусія, Росія і Австрія. До Австрії відійшла вся Галичина. Так з 1772 року Ферлеївка опинилась в королівстві Галичина Австрійської імперії, в складі Золочівського округу. В цьому стані село находилось до 1867 року.
За часів Австрійської імперії проводились різні реформи, зростала економіка, дещо полегшала доля селян. В 1783 році в селі було скасовано кріпацтво, його замінили панщиною.
З 1790 року в церквах ввели метричні книги для обов’язкової реєстрації всіх народжень (христин), шлюбів і похорон. І зараз ці метричні книги з 1790 року з церкви Ферлеївки і церкви Марможовичі находяться в Державному історичному архіві у Львові. В них можна знайти чимало цікавої інформації про своїх предків. (автор цих стрічок мав можливість працювати з цими документами).
На початку 1800 років в селі була відкрита однокласна школа.
Розвиток капіталізму в Західній Європі, виступи селян змусили Австрійську імперію провести земельну реформу. В 1848 році в селі була ліквідована панщина, і земля перейшла у власність хліборобів (з поступовим викупом). Найбагатшими людьми того часу в селі були поміщики Штебновський, потім Оскар Шнель..