Благодійний фонд «Авангард» – фонд підтримки і розвитку громади села Андріївка.
Це неприбуткова організація, яка тісно співпрацює з місцевою сільською радою
і діяльність якої спрямована на реалізацію проектів у сфері охорони здоров'я андріївчан,
шкільної освіти і дошкільного виховання, культурно-оздоровчого та духовного розвитку андріївської громади.
Голова правління фондом – Іванців Надія Семенівна, вихователь ДНЗ «Барвінок».
Фонд проводить свою діяльність відповідно до Програми, що складена згідно зі Статутом і функціонує виключно
з благодійних внесків на рахунок фонду.
Контактні дані: bf_avangard@meta.ua
Сьогодні ми маємо чудову можливість
поспілкуватись з людиною, яка вже досить тривалий час живе та працює в
США, але все ж час від часу повертається на Батьківщину. Наш гість -
Олег Паранчак. Олег погодився розповісти нам про особливості свого перебування на чужині та відповісти на кілька запитань.
- Отож, Олеже, як давно і за яких обставин ти поїхав у Штати?
- Мій батько виграв Green Card. Це дало змогу йому виїхати в США і потім, у травні 2003 року до нього поїхав і я.
- Чи важко було адаптуватись до життя у новій країні, яка дуже відрізняється від України напевно у всіх аспектах?
-
Як кажуть, люди привикають до доброго дуже швидко. Життя в Україні та
Америці дійсно кардинально відрізняються: зовсім різні традиції.
Напевно, найважче в адаптації те, що всі рідні та друзі на іншому
континенті - в Україні.
- За 10 років
проживання в Америці чи можеш виділити "плюси" перебування за кордоном,
тобто вказати що тобі там подобається більше ніж тут?
-
Там дуже багато таких "плюсів". Перш за все це стабільність у всіх
аспектах життя, від соціальної до матеріальної. Практично усі люди
забезпечені роботою і відповідно заробітною платою; вони мають
можливість відпочити та ще й допомогти рідним з України фінансово.
- А мінуси такого життя існують? Чи є там щось, що не подобається або не задовільняє тебе?
-
В загальному, за роки свого перебування в Америці я вже адаптувався до
їх життя і на "мінуси" вказати важко. Найбільший з них - це величезна
відстань від рідних та друзів.
-
Загальновідомо, що в США зосереджена одна з найбільших українських
діаспор. Чи підтримуєш ти і твоя сім'я зв'зок з цією діаспорою?
-
Так, звичайно. Активно беремо участь у всіх заходах, всіляко
підтримуємо їх проекти (у тому числі фінансово). На даний час у Штатах
функціонує дуже багато різних українських об'єднань. Серед них "Нова
україська хвиля", СУМ (Спілка української молоді) та багато інших. Вони
займаються організацією найрізноманітніших культурних заходів, у яких ми
завжди беремо участь. Існують там і релігійні українські громади, які
допомагають нашим громадянам на чужині, а також організовують спільні
святкування для того щоб наші люди там збирались разом, спілкувались.
Для прикладу, на Різдво ми завжди організовуємо Вертеп, разом готуємо
Святу Вечерю.
- Пригадую, до від'їзду ти був гравцем нашої футбольної команди. Як склалась твоя спортивна доля в Штатах?
-
Продовжую в тому ж дусі. Виступаю за місцеву українську команду FC
Karpaty-Passaic, яка бере участь у міжнародних турнірах, а також у
змаганнях, що організовуються Українською федерацією спорту США і Канади
USCAK.
- І наостанок, що ти можеш побажати усім нашим односельчанам та читачам?
-
Хочу побажати міцного здоров'я та терпіння, і щоб усе задумане стало
реальністю. Вірю, що життя в Україні стане кращим і усі повернуться на
рідну землю.
Олег Залишив кілька світлин зі свого особистого фотоархіву: