Святкування  Дня  Незалежності  України  в  Новосибірську

 Опубліковано  на   сайті  Українці Росії  «КОБЗА»  22.10.11 р.

Фото на пам'ять

Україна в цьому році відзначила  двадцятиліття своєї державності. У кожної держави світу є свій День народження. Для України – це 24 серпня 1991 року. Для російських українців – це також свято, нагода ще раз нагадати, що коріння наше з України.

На свято України в Новосибірську зібралися  27.08.2011 р. в Культурному центрі  української національно-культурної автономії представники української діаспори. Тут і ті, хто народився в Сибіру, тут і ті, хто приїхав до Сибіру майже півстоліття назад, прийшли і ті, хто приїхав сюди уже з незалежної України. Усіх їх об’єднує одне – пам’ять про своїх предків, любов до України і української культури.

 То ж недарма ведуча Зінаїда Ємець звернулася до громади словами Володимира Сосюри

 Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

Зі  словами вітання і подяки звернувся до присутніх заступник голови національно- культурної автономії Володимир Павук, котрий нагадав, що національне свято України разом з українцями відмічаємо і ми – українська діаспора.

З доповіддю виступає Володимир Павук

 «Сучасна історія України творилася на наших очах, але століттями боролись українці за свою незалежність і нарешті здійснилася їх мрія, здійснилася безкровно,- наголосив у своєму виступі Володимир Федорович». Відмітив,  що  Україна  відмічає  20-річчя своєї незалежності,  в  той  час  як  наша  організація  існує  вже  22 роки!

Сповістив Володимир Павук і про те, що перебуваючи недавно в Україні, він виступив по українському телебаченню, де розповів про нашу організацію, про  українську  діаспору  в  Сибіру,  демонстрував  окремі  фото і відеоролики про нашу діяльність і культурне життя.  Відмітив  при  цьому,  що  часто  в  Україні,  коли  мова  заходить  про  українську  діаспору,  то  перш  за  все  автоматично  думають,  що  це  діаспора  десь  в  Канаді  чи  Америці,  а  про  те,  що  українська  діаспора  в  Росії  більша  за  всі  інші – далеку  не  всі  усвідомлюють.  Тому  нам  потрібно  більше  розповідати  в  Україні  про  нас  і  наше  життя  в  Росії,  зокрема  в  Сибіру,  а  тут  сибірякам  навпаки,  більше  розповідати  про  Україну.   Розповів  про  те,  як  красиво  проходять  на  Львівщині  численні  культурно-етнографічні  фестивалі,  демонстрував  фото  і  додав,  що  нам  тут  треба  повчитись.  Мав  зустрічі  в  відділах  зв*язків  з  діаспорою  в   адміністрації  Львівської  області  і  Міністерства  культури  в  Києві  з  метою  встановлення  культурної  співпраці.  Про  те  як,  буваючи  у  Львові,  кожен  раз  відвідує  Міжнародний  інститут  освіти,  культури  і  зв*язків  з  діаспорою  при  Політехніці,  де  на  цей  раз  з  панею  Іриною  Ключковською   складали  план,  як  звести  до  наукової  і  культурної  співпраці  Львівську  Політехніку  і  Новосибірський  Технічний  Університет.  Ми і дальше  будемо  шукати  різні  шляхи  зв*язків  і  співпраці  з  Україною,  додав  виступаючий.

Далі від імені Ради автономії пан Павук оголосив подяку членам організації і представникам діаспори, які брали активну участь у проведенні концертних вечорів і вручив їм Грамоти. Зокрема  особливо виразив вдячність Валентині Цирульниковій,  керівнику  ансамблю «Мрія»,  за значний внесок в  зберіганні  і  розвиток української культури в Новосибірську і Новосибірській області.

Особливо зворушливими були хвилини, коли Володимир Федорович розповів, як він виконав просьбу Олександри Пашкової, активістки української автономії, і відвідав  на Львівщині ( селище  Глиняни)  могилу її дядька,  ( рядовий  Вакула  Г.П.), родом із Алтаю,  який загинув там в 1944 р., звільняючи Україну від німецьких окупантів. Привіз фото пам’ятника і грудочку української землі, де лежать останки сибірського українця…….

Братська могила на цвинтарі в Глинянах, де похований сибірський українець Вакула Г.П.

Жменя землі з могили Вакули Г.П. для рідних в далекому Алтаї...

Тепло зустріли гості виступи наших самодіяльних ансамблів. Відкрили вечір виконанням пісні  Дашкевича на вірш Василя Симоненка « Виростиш, ти сину»

I якщо впадеш ти на чужому полi,
Прийдуть з України верби i тополi,

Стануть над тобою, листям затрiпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на свiтi вибирати, сину,
Вибрати не можна тiльки Батькiвщину.

Виступає ансамбль "Слов*янка”

Ансамбль "Смерічка” – сестри Софія, Катерина, Людмила

Виступають Олена Зіміна, Валентина Цимбал і Валентин Пеньковський

В залі. Виступає ансамбль "Мрія”

Багато пісень пролунало у цей вечір. Ще більше їх було під час неофіційної частини. Співучий наш народ. За це нас, українців, люблять у всьому Світі.

Гнат Стеценко, Новосибірськ,  УНКА

Фото  Павука В.Ф.