Благодійний фонд «Авангард» – фонд підтримки і розвитку громади села Андріївка.
Це неприбуткова організація, яка тісно співпрацює з місцевою сільською радою
і діяльність якої спрямована на реалізацію проектів у сфері охорони здоров'я андріївчан,
шкільної освіти і дошкільного виховання, культурно-оздоровчого та духовного розвитку андріївської громади.
Голова правління фондом – Іванців Надія Семенівна, вихователь ДНЗ «Барвінок».
Фонд проводить свою діяльність відповідно до Програми, що складена згідно зі Статутом і функціонує виключно
з благодійних внесків на рахунок фонду.
Контактні дані: bf_avangard@meta.ua
Привіт! Мене звати Олеся. Вже 5 років я живу
зі своєю сім’єю в США, нам пощастило виграти грін-карту, в яку я ніколи
не вірила, або не вірила в те, що
виграти зможу саме я.
Приїхавши сюди, особливо перший рік, дуже сильно
розчарувалися….уявляли все зовсім по-іншому і все мало би бути набагато легше…. Перших 8 місяців я працювала
лише щоб не з’їхати з розуму
і не сидіти вдома і плакати цілими днями, бо вся моя зарплата йшла на
оплату дитячого садочка для доньки. Розпач був і в чоловіка, можливо ще більший, ніж у мене, тому через 10 місяців,
позичивши гроші на квитки, ми полетіли додому… і так ми їздимо туди-сюди
практично кожного року.
На день Матері 8 травня в Народному домі села Андріївка відбувся концерт в якому брали участь - Народний ансамбль "Андріївскі музики" , ВІА гітаристів, учасники шкільного драмгуртка та інші самодіяльні виконавці.
30 квітня 2011 в Андріївській середній школі відбулася зустріч випускників 1966 ,1991, 2001,2006 року випуску. Зустріч пройшла дуже урочисто, учні підготували прекрасний концерт, а випускники поділилися спогадами про шкільне життя. Зокрема цікавою була промова Павука Володимира Федоровича випускника 1966року, який приїхав назустріч з далекого Новосибірська. Були присутні вчителі пенсіонери. Одним словом, свято вдалось на славу.
Згадка про нашу школу повертає нас в другу половину ХІХ століття. 110 дітей наших односельчан 1 вересня 1861 року сіли за шкільні лави початкової школи з одним вчителем, яка містилася у звичайній сільській хаті. Навчалися діти переважно заможних селян. Навчання велося польською мовою. При школі був розсадник фруктових дерев. Щороку старшим учням, як нагороду, давали декілька саджанців. І ця маленька скромна школа стала центром просвіти українських дітей та дорослих.